Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (16) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гиря В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Гиря В. М. Оцінка генетичного потенціалу кнурів-плідників [Електронний ресурс] / В. М. Гиря, М. В. Волощук, Н. М. Погрібна // Свинарство. - 2012. - Вип. 61. - С. 67-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svun_2012_61_15 | ||
| 2. | 
Гиря В. І. Активізація проугорської іреденти на Закарпатті у 1920-х роках [Електронний ресурс] / В. І. Гиря // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Історія. - 2013. - Вип. 2. - С. 18-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuist_2013_2_6 | ||
| 3. | 
Волощук В. М. Відгодівельні та м’ясні якості свиней різних селекційних стад в умовах станції контрольної відгодівлі Інституту свинарства і АПВ НААН України [Електронний ресурс] / В. М. Волощук, В. М. Гиря, В. І. Халак, В. І. Малик // Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. - 2013. - № 4. - С. 146-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bisg_2013_4_39 | ||
| 4. | 
Волощук В. М. Відбір кнурів-плідників різних генотипів з використання індексів спермопродуктивності і рефлекторної активності [Електронний ресурс] / В. М. Волощук, В. М. Гиря, Н. М. Погрібна // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Тваринництво. - 2016. - Вип. 5. - С. 17-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_tvar_2016_5_4 | ||
| 5. | 
Ковтун С. І. Біотехнологічні методи оцінки ефективності кріоконсервації сперми кнурів [Електронний ресурс] / С. І. Ковтун, О. І. Метлицька, О. В. Щербак, В. М. Гиря, К. В. Копилова // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2017. - Т. 20. - С. 202-206. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2017_20_39 | ||
| 6. | 
Гиря В. М. Зв’язок поліморфізмів генів РLIN і MC4R з відгодівельними якостями свиней [Електронний ресурс] / В. М. Гиря, О. І. Метлицька, В. Є. Усачова, О. М. Бондаренко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2018. - № 1. - С. 101-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2018_1_20 | ||
| 7. |
Шостя А. М. Особливості формування прооксидантно антиоксидантного гомеостазу в спермі кнурів-плідників при згодовуванні вітамінної добавки [Електронний ресурс] / А. М. Шостя, В. О. Рокотянська, О. С. Невідничий, В. Г. Цибенко, М. П. Сокирко, В. М. Гиря // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Тваринництво. - 2018. - Вип. 2. - С. 260-264. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_tvar_2018_2_61 | ||
| 8. |
Усенко С. О. Трансцервікальне штучне осіменіння свиноматок малими дозами сперми [Електронний ресурс] / С. О. Усенко, А. М. Шостя, А. В. Базалевич, О. Г. Чирков, В. М. Гиря, С. Ю. Смислов, М. П. Сокирко // Свинарство. - 2016. - Вип. 68. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svun_2016_68_14 | ||
| 9. |
Шостя А. М. Динаміка перебігу процесів перокисного окиснення у спермі кнурців миргородської породи у період статевого дозрівання [Електронний ресурс] / А. М. Шостя, С. О. Усенко, В. Г. Цибенко, В. М. Гиря, В. О. Трокоз // Свинарство. - 2016. - Вип. 68. - С. 78-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svun_2016_68_16 | ||
| 10. |
Шостя А. М. Особливості формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в спермальній плазмі кнурів-плідників при згодовуванні наноаквахелатів [Електронний ресурс] / А. М. Шостя, В. О. Рокотянська, В. Г. Цибенко, М. П. Сокирко, В. М. Гиря, О. І. Мироненко, О. С. Невідничий, В. Г. Каплуненко, А. Г. Пащенко // Свинарство. - 2019. - Вип. 72. - С. 93-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svun_2019_72_13 | ||
| 11. |
Гиря В. М. Доцільність використання теорії препотентності у тваринництві [Електронний ресурс] / В. М. Гиря // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2013. - № 1. - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2013_1_20 Висвітлено окремі аспекти теорії препотентності тварин. Надано аналіз різних поглядів науковців минулого й сучасності стосовно її значимості в процесі оцінки продуктивності плідників у здатності передачі потомству своїх найкращих ознак. З урахуванням світових поглядів надана концепція повинна грунтуватися на генетичних законах успадкування, домінантного або гомозиготного стану генів якісних і кількісних селекційних ознак. Використання у наукових дослідідженнях сучасних методичних підходів щодо встановлення селекційно-генних комплексів продуктивних ознак тварин ставить під сумнів існування теорії препотентності. | ||
| 12. |
Гиря В. М. Взаємозв'язок спермопродуктивності та статевої активності кнурів-плідників різних генотипів за генами ACTN1 i FSHβ [Електронний ресурс] / В. М. Гиря, О. І. Метлицька, В. Є. Усачова, О. І. Мироненко, В. Г. Слинько // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 1. - С. 130-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_1_17 Розглянуто оцінки генотипів кнурів-плідників за показниками статевої активності і спермопродуктивності та виявлено бажані генотипи генів ACTN1, FSH<$E beta> для подальшої селекційної роботи у стаді. Мета дослідження - виявити зв'язок генетичної структури кнурівплідників за генами ACTN1, FSH<$E beta>та описати вплив їх поліморфізму на показники спермопродуктивності та статевої активності кнурів різних порід. Аналіз спермопродуктивності плідників за геном АСТN1 показав, що кнури генотипу АА мали більший на 28,6 мл об'єм еякуляту (11,8 %, <$E roman P~symbol Г~Р0,05>), ніж їх ровесники генотипу ВВ, однак поступались особинам з генотипом АВ на 52,4 мл (19,3 %). Виявлено, що спермопродуктивність і статева активність плідників за геном FSH<$E beta> були подвійно: кнури великої білої породи мали більший об'єм еякуляту (на 89,0 - 33,7 мл, або у 0,8 - 4,3 раза), а плідники породи ландрас навпаки поступались за цим показником (на 114,5 - 123,3 мл, або на 51,5 - 57,7 %). Результати статистично високо достовірні (<$E roman p~symbol Г~0,001>). У середньому ж по оціненим кнурам достовірна різниця встановлена між генотипами за рухливістю спермій (<$E р~symbol Г~0,05>). Зафіксовано статистично достовірну перевагу (<$E roman Р~symbol Г~0,001>) гетерозисних кнурів генотипу АВ гену ACTN1 великої білої породи, ландрас, дюрок за показниками контакту з фантомом і ерекцією на 42,5 - 55,4 с., а також інтенсивністю еякуляції відповідно на 0,082 - 0,313 с., що й підтверджено вищими індексними показниками (2,1 - 4,2). За геном FSH<$E beta> підтверджена така ж тенденція відносно статевої активності досліджуваних кнурів. Загалом аналіз гаплотипів двох генів АСТN1 і FSH<$E beta> показав, що відбір кнурів за їх лібідо та спермопродуктивністю буде ефективнішим за субгенотипом АВАА, порівняно з генотипами АВАВ і АААВ спостерігається збільшення еякуляту на 7,6 - 38,6 %, концентрації спермій - на 14,3 - 30,2 %, рухливості спермій - на 2,5 - 4,6 %, вища статевою активністю: за контактом плідника з фантомом і ерекцією на 47,8 - 79,2 % та інтенсивністю еякуляції - на 5,0 - 14,5 %. Для оцінки продуктивних якостей кнурів-плідників відмічена окрема роль використання індексів спермопродуктивності та статевої активності, які дають можливість проводити об'єктивну оцінку племінної цінності кнурів для встановлення їх селекційного рейтингу.Розглянуто оцінки генотипів кнурів-плідників за показниками статевої активності і спермопродуктивності та виявлено бажані генотипи генів ACTN1, FSH<$E beta> для подальшої селекційної роботи у стаді. Мета дослідження - виявити зв'язок генетичної структури кнурівплідників за генами ACTN1, FSH<$E beta>та описати вплив їх поліморфізму на показники спермопродуктивності та статевої активності кнурів різних порід. Аналіз спермопродуктивності плідників за геном АСТN1 показав, що кнури генотипу АА мали більший на 28,6 мл об'єм еякуляту (11,8 %, <$E roman P~symbol Г~Р0,05>), ніж їх ровесники генотипу ВВ, однак поступались особинам з генотипом АВ на 52,4 мл (19,3 %). Виявлено, що спермопродуктивність і статева активність плідників за геном FSH<$E beta> були подвійно: кнури великої білої породи мали більший об'єм еякуляту (на 89,0 - 33,7 мл, або у 0,8 - 4,3 раза), а плідники породи ландрас навпаки поступались за цим показником (на 114,5 - 123,3 мл, або на 51,5 - 57,7 %). Результати статистично високо достовірні (<$E roman p~symbol Г~0,001>). У середньому ж по оціненим кнурам достовірна різниця встановлена між генотипами за рухливістю спермій (<$E р~symbol Г~0,05>). Зафіксовано статистично достовірну перевагу (<$E roman Р~symbol Г~0,001>) гетерозисних кнурів генотипу АВ гену ACTN1 великої білої породи, ландрас, дюрок за показниками контакту з фантомом і ерекцією на 42,5 - 55,4 с., а також інтенсивністю еякуляції відповідно на 0,082 - 0,313 с., що й підтверджено вищими індексними показниками (2,1 - 4,2). За геном FSH<$E beta> підтверджена така ж тенденція відносно статевої активності досліджуваних кнурів. Загалом аналіз гаплотипів двох генів АСТN1 і FSH<$E beta> показав, що відбір кнурів за їх лібідо та спермопродуктивністю буде ефективнішим за субгенотипом АВАА, порівняно з генотипами АВАВ і АААВ спостерігається збільшення еякуляту на 7,6 - 38,6 %, концентрації спермій - на 14,3 - 30,2 %, рухливості спермій - на 2,5 - 4,6 %, вища статевою активністю: за контактом плідника з фантомом і ерекцією на 47,8 - 79,2 % та інтенсивністю еякуляції - на 5,0 - 14,5 %. Для оцінки продуктивних якостей кнурів-плідників відмічена окрема роль використання індексів спермопродуктивності та статевої активності, які дають можливість проводити об'єктивну оцінку племінної цінності кнурів для встановлення їх селекційного рейтингу. | ||
| 13. |
Гиря В. М. Температурний комфорт і продуктивність свиней [Електронний ресурс] / В. М. Гиря, В. Є. Усачова, О. І. Мироненко, В. Г. Слинько // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 2. - С. 105-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_2_15 Викладено сучасне розуміння про значення температурного фактору на добробут свиней та заходи, спрямовані на зменшення негативного впливу зміни клімату і вирішення проблем, що пов'язані з цим. Проаналізовано вплив зміни клімату на продуктивність свиней, обгрунтовано адаптаційні процеси та визначено, як попередити можливості виникнення температурного стресу. Досліджено реакцію організму свиней на порушення теплового комфорту. Незадовільний стан мікроклімату тваринницьких приміщень негативно впливає на життєздатність організму у тварин, спостерігається теплове перенапруження, що супроводжується погіршенням апетиту і споживання кормів, а також резистентності тварин до патогенних організмів, паразитів. Визначено, що численні чинники стресу серйозно позначаються на виробництві продукції тваринництва, відтворенні, імунному статусі і ефективності виробництва загалом. Розглянуто механізми регуляції тепла в організмі тварин при температурному стресі та його негативна дія на показники продуктивності свиней різних виробничих груп. Викладено дані щодо заходів адаптації свиней до умов навколишнього середовища в середині приміщень, які зможуть сприяти у вирішенні їх пристосування в умовах теплового стресу, який можна мінімізувати за допомогою регулювання температури у приміщенні системою вентилювання, опалення та охолодження, розприскуванням води. Окреслено основні напрями стратегії регулювання теплостійкості свиней, пов'язані із використанням різноманітних селекційних програм, нових біомаркерів стресу, інноваційних технологій вирощування. Зазначено про використання більш насичених рецептів кормів зі зменшеним рівнем сирого протеїну та клітковини в раціоні, скориговано порції корму. Зібрана інформація може бути використана в наукових дослідженнях, впроваджена у виробництво, навчальний процес при підготовці спеціалістів у галузі технології виробництва продукції тваринництва. | ||
| 14. |
Усачова В. Є. Теплостійкість свиней різних порід [Електронний ресурс] / В. Є. Усачова, В. М. Гиря, Т. М. Рак, А. С. Сябро, І. В. Павлова // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 2. - С. 149-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_2_20 Тепловий стрес обмежує продуктивність тварин, негативно діє на їх добробут, впливає на виробництво і завдає значних збитків. Мета дослідження - провести індексну оцінку теплостійкості та стрестермочутливості свиней різних генотипів, які певною мірою розкривають їх адаптаційну здатність за умови використанням різних методичних підходів. Встановлено, що за індексом адаптаційної здатності (Iа) відгодівельний молодняк червоно-білопоясої м'ясної (ЧБП) породи має вищий показник порівняно з тваринами породи ландрас на 29,5 % і п'єтрен - на 53,3 %. За коефіцієнтом теплової уразливості (КТУ) виявлено, що цей генотип найменше піддавався тепловій дії, який достовірно (<$E P~symbol Г~0,1>) переважав аналогів порід п'єтрен і ландрас, відповідно, на 12,4 і 15,3 %. Тварини цієї породи також мали вищі відгодівельні показники серед дослідних груп. За віком досягнення живої маси 100 кг вони перевершували породи п'єтрен і ландрас відповідно на 11 днів (5,7 %, <$E P~symbol Г~0,05>) і на 4 дні (2,7 %), за середньодобовим приростом на 73,7 г (9,9 %, <$E P~symbol Г~0,01>) і 12 г (1,5 %), за витратами корму на 1 кг приросту на 0,22 корм. од. (5,8 %, <$E P~symbol Г~0,01>) та 0,08 корм. одиниць. Проведено оцінку тварин за розробленим індексним показником стрестермостійкості (Ist) показала, що підсвинки ЧБП породи щонайбільше (71,1 %) мали статус стрестермонейтральних (Ist = 4,3) у співвідношенні 2,5 : 1 до стрестермостійких (Ist = 15,94) за повної відсутності стрестермочутливих тварин. У дослідній групі свиней породи п'єтрен рівень стрестермонейтральних (Ist = 3,95) складав 57,1 % і був на 14,2 % менший, ніж стрестермочутливих (Ist = 1,73), а стрестермостійкі тварини були відсутні. Серед відгодівельного молодняку породи ландрас зафіксовано однаковий рівень (42,9 %) стрестермонейтральних (Ist = 2,31) і стрестермочутливих (Ist = 1,63), а за індексом стрестермостійкості (Ist = 17,42) вони дещо відрізнялися від ЧБП породи. В середньому за генотипами стрестермочутливий молодняк порівняно зі стрестермотійким достовірно (<$E Р~symbol Г~0,01>) мав вищу температуру тіла і частоту серцевого скорочення. Виявлено, що усім стрестермочутливим генотипам характерна висока частота скорочення серця під час дії фіксації - 214,8 - 220,2 ударів/хв., що на 79,9 - 82,0 ударів/хв. більше від їх стрестермостійких ровесників (<$E P~symbol Г~0,001>). Водночас стрестермонейтральні тварини мали достовірно нижчі показники серцебиття порівняно зі стрестермочутливими на 27,1 %. У дослідженнях не виявлено взаємозв'язку індексу стрестермочутливості тварин (Ist) з їх відгодівельними якостями. | ||
| 15. | 
Стояновський В. Якість спермопродукції у кнурів-плідників залежно від типів вищої нервової діяльністі [Електронний ресурс] / В. Стояновський, С. Усенко, A. Шостя, В. Гиря, М. Сокирко, О. Васильєва, В. Березницький // Agrarian bulletin of the Black sea littoral. - 2020. - Iss. 97. - С. 14-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agbubls_2020_97_4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |